Категорія: Новини

Кабінетом міністрів України в березні поточного року були прийняті дві важливі постанови, які регулюють порядок повідомлення громадянами про пошкоджене майно внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Мова піде про постанову КМУ від 20 березня 2022 р. № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» та постанову КМУ від 26 березня 2022 р. № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації». Саме ці два нормативних акти є основними при наданні інформації про пошкоджене майно.

Тож громадяни, які  є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок війни, можуть надіслати повідомлення й зафіксувати такий факт.

Як подати заяву про пошкоджене або зруйноване майно?

Наразі існують три основних способи повідомлення держави про пошкодження або знищення майна, а саме – самостійно надіславши повідомлення через додаток «Дія» або через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) або за допомогою нотаріуса.

1. Самостійно надіслати повідомлення через додаток «Дія».

Завантажити додаток «Дія» на свій мобільний пристрій або створити особистий електронний кабінет користувача (авторизуватися) на порталі «Дія». При введенні інформації необхідно зазначити такі дані:

• інформація про пошкоджене/знищене майно (адреса місцезнаходження майна, тип об’єкта нерухомого майна, загальна площа майна, характеристика пошкоджень/повного знищення об’єкта, дата та приблизний час події пошкодження/знищення). Якщо Вам невідомі дата і час події – Ваше повідомлення все одно буде прийняте;
• документ, що підтверджує право власності на об’єкт нерухомого майна (у разі, якщо такі дані містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно, портал «Дія» самостійно завантажить дані з даного реєстру; а у разі, якщо такі дані в реєстрі відсутні, необхідно ввести дані вручну та завантажити відповідний документ, за наявності);
• контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку, за наявності);
• фото-фіксація пошкодженого/знищеного об’єкта нерухомого майна (бажано також з наявністю панорамного фото місцевості, що дасть змогу ідентифікувати об’єкти та місцевість, що знаходяться поруч з пошкодженим/знищеним об’єктом нерухомого майна).

2. Звернутись до адміністратора ЦНАП для повідомлення про пошкоджене/знищене майно. Адміністратором ЦНАП повідомлення подається також через портал «Дія» на підставі відповідної заяви. Дані, які необхідно повідомити адміністратору ЦНАП такі ж, як і ті, що зазначаються заявником самостійно через портал «Дія». До заяви додаються копії документів фізичної особи (паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків), а також дані та документи, що визначені для подання заяви через портал «Дія».
3. Звернутись до нотаріуса із відповідною заявою (форму заяви надасть нотаріус). Повідомити інформацію та дані, що зазначені вище в цій статті, а також надати копії документів фізичної особи і документи, що визначені для подання заяви через портал «Дія».

Після набрання чинності Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, який наразі знаходиться в стадії проекту (проект закону № 7198), до заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна прирівнюються подані фізичними особами інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення об’єктів нерухомого майна, в порядку, про який йдеться в цій статті.

Таким чином, наразі існує необхідність у зверненні до держави з подібними заявами задля того, щоб в майбутньому була можливість отримати певні компенсаційні виплати. Про те, які виплати передбачені чинним законодавством України за пошкоджене або знищене майно, фахівцями PI Law Firm зроблений окремий огляд матеріалу з яким можна буде ознайомитись на даному сайті.

11.07.2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України № 163 від 19.03.2021 «Про затвердження положення про форму та зміст структури власності».

Так, структурою власності юридичної особи є офіційний документ, який повинен бути наданий реєстратору з метою встановлення кінцевих бенефіціарних власників. Структура власності складається в довільній формі та являє собою схематичне зображення всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно або спільно з іншими особами.

В даному документі необхідно зазначити розмір (відсоток) участі кожного з власників, а також вказати всіх осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Разом з цим, необхідно вказати опис здійснення та характер вирішального впливу кінцевого бенефіціара на діяльність юридичної особи.

Якщо з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань неможливо чітко встановити всі, передбачені законодавством, відомості про кінцевого бенефіціарного власника, до схематичного зображення необхідно долучити офіційні документи, якими підтверджується можливість здійснювати такий вирішальний вплив на діяльність юридичної особи.

Почав працювати Єдиний портал Національної інфраструктури геопросторових даних, куди входить містобудівна, екологічна, фінансова, освітня, інфраструктурна та землевпорядна інформація населених пунктів України.

Всі дані зведені у вигляді мапи, на якій можна вибрати відображення певної інформації.

Відкриття даного порталу запроваджує новий етап у розвитку територій України. Так, зосередження всієї інформації в Єдиному порталі дозволяє забезпечити стратегічне планування розвитку населених пунктів, що, в свою чергу, позитивно вплине на приватне підприємництво та формування бізнес-планів.

Разом з цим, Єдиний портал дозволяє спростити бюрократичні процедуру, що стосуються отримання необхідної інформації, так як відтепер вона знаходиться у вільному доступі для кожної особи.

Автоматичний обмін даними з іншими базами даних дозволить вивільнити певну частину трудових ресурсів для вирішення інших питань

Станом на сьогодні портал працює у тестовому режимі з такими містами, як Житомир, Біла Церква, Львів, Миколаїв, Маріуполь, Полтава, а також з Харківською та Львівською областями.

Департаментом містобудування та архітектури КМДА наразі здійснюються підготовчі роботи, з метою забезпечення підключення містобудівного кадастру до Єдиного порталу.

Проект закону № 5315 «Про страхування», який був внесений на розгляд Верховної Ради 29.03.2021, прийнято за основу в першому читанні.

Метою даного законопроекту є оновлення та удосконалення відносин на ринку страхування, загальних правових засад здійснення діяльності зі страхування, а також чітке визначення повноважень Національного банку України у здійсненні заходів контролю за діяльністю страхових компаній, що відповідало б провідним міжнародним практикам.

Законопроектом пропонується, зокрема:

• новий порядок отримання єдиної ліцензії на здійснення діяльності зі страхування;
• встановлення права страховика надавати гарантії в рамках ліцензії;
• можливість ліцензування страховика, як професійного перестраховика, на підставі отриманої ліцензії на здійснення діяльності з вхідного перестрахування;
• можливість переходу від обов’язкових видів страхування до обов’язкової наявності укладеного договору страхування за окремими видами діяльності.

Щодо вдосконалення процедури виходу страховика з ринку, законопроектом пропонується:

• впровадження процедури передачі страхового портфелю/його частини іншому ліцензованому страховику;
• врегулювання процедури добровільної реорганізації та ліквідації страховика;
• впровадження процедури примусового виходу страховика з ринку за відповідним рішенням Національного банку України з встановленням спеціальних процедур для страховиків, в яких наявні невиконані зобов’язання за договорами страхування та страховиків, в яких такі зобов’язання відсутні.

Разом з цим, проектом передбачається впровадження ризик-орієнтованого підходу до нагляду за страховиками та вдосконалення інструментів виявлення ризиків в діяльності страховика на ранніх стадіях.

У Верховній Раді зареєстрований законопроект № 5660 від 14.06.2021 року, направлений на удосконалення примусового виконання рішень.

Запропоновані нововведення, що передбачені цим законопроектом, можна поділити на такі основні розділи:

• розширення повноважень приватних виконавців та певне полегшення доступу до професії, а також розширення повноважень помічника приватного викоанвця;
• трансформація процесу виконання рішень у цифровий формат;
• встановлення особливостей при примусовому виконанні окремих категорій рішень;
• визначення особливостей звернення стягнення на окремі види майна, встановлення нових підходів до звернення стягнення на майно

З метою спрощення доступу до професії приватного виконавця та, відповідно, збільшення числа приватних виконавців, законопроектом пропонується:

1. Впровадження підготовки, а саме проходження стажування особи, яка має намір здійснювати діяльність приватного виконавця після того, як складе кваліфікаційний іспит.
2. Скорочення строку після закінчення якого особа, що не склала кваліфікаційний іспит, буде мати право скласти його повторно – до 3 місяців (наразі такий строк становить 6 місяців).

Оновлено положення щодо складу та повноважень Дисциплінарної комісії приватних виконавців. Також, пропонується запровадити такий вид дисциплінарного стягнення, як заборона відкривати нові виконавчі провадження замість зупинення діяльності приватного виконавця.

Разом з цим, законопроектом пропонується ввести поняття «виконавча санкція», яке буде уніфікувати виконавчий збір і винагороду приватного виконавця за примусове виконання рішення.

Щодо трансформації процесу примусового виконання рішень у цифровий формат.

Проектом передбачається розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження в процесі взаємодії приватних виконавців з державними органами та фінансовими установами, формуванні відомостей, що необхідні для вирахування розміру винагороди державного виконавця, а також автоматизації інших процесів діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців.

Слід також зазначити, що виконавці звільняються від здійснення реєстрації обтяжень рухомого та/або нерухомого майна. Так, наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників буде підставою для недопущення відчуження боржником майна у будь-який спосіб.

Законопроект також містить положення стосовно запровадження Єдиного державного реєстру виконавчих документів.

Даним проектом передбачається також новий механізм виключення відомостей про особу-боржника з Єдиного реєстру боржників, а також зняття арешту з рахунків. У випадку надходження на рахунок державної виконавчої служби/приватного виконавця грошових коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, якщо сума, що підлягає стягненню становить до десяти розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року, а також виконавчої санкції (виконавчій збір, винагорода виконавця), автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням, яке, в свою чергу, є підставою для  виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з рахунків.

Щодо впровадження особливих порядків примусового виконання.

Проектом закону пропонується встановити особливі порядки виконання рішень, зокрема, про відібрання дитини; про витребування майна; про витребування доказів; про забезпечення позову; про оплатне вилучення майна.

Також, законопроектом передбачається визначення суті перевірки майнового стану боржника, шляхи та строки її проведення.

Запропоновано врегулювати питання звернення стягнення на нерухоме майно, в якому зареєстрована малолітня дитина. Передбачено, що якщо в арештованому виконавцем житловому будинку чи квартирі зареєстровано місце проживання малолітньої дитини, виконавець має звернутись до суду із відповідним поданням про вирішення питання про примусову реалізацію такого майна. Суд, в свою чергу, буде вирішувати питання надання дозволу на таку реалізацію, в залежності від кожної конкретної обставини у справі.

Особливості звернення стягнення на окремі види майна.

Так, проектом закону запропоновані нові порядки звернення стягнення на майно, яке має певну специфіку, зокрема, врегулювано питання звернення стягнення на зброю, на ювелірні вироби та інші вироби із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, а також на лом і окремі частини таких виробів.

Запропонована можливістьздійснення електронних аукціонів у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни, але не нижче 60 відсотків його вартості для нерухомого майна та 30 відсотків його вартості  для рухомого майна, з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.

Крім цього, законопроектом передбачається порядок виконання кількох рішень про стягнення грошових коштів різними виконавцями з одного боржника. Так, виконання кількох рішень щодо одного боржника, проводитиметься у зведеному виконавчому провадженні при відкритті якого, виконавець зобов’язаний буде перевірити наявність або відсутність іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо боржника стосовно якого відкрито виконавче провадження.

У випадку наявності відкритого виконавчого провадження щодо відповідного боржника, виконавець, у день відкриття виконавчого провадження, зобов’язаний винести постанову про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Реалізація майна боржника у зведеному виконавчому провадженні здійснюватиметься виконавцем, який першим провів опис та арешт такого майна.

Фахівці PI Law Firm вважають, що запропоновані зміни мають позитивно вплинути на розвиток та вдосконалення системи виконавчого провадження в України, що дозволить здійснювати виконавче провадження з дотриманням прав всіх сторін виконавчого провадження, а також унеможливити реалізацію майна боржника декількома виконавцями одночасно.

Міністерством юстиції України 08 червня 2021 року зареєстровано наказ № 163 від 19.03.2021 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності» і опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр». Наказ набирає чинності з 11.07.2021 року.

Відповідно до частини 4 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

Оновлення даних протягом трьох місяців

Отже, починаючи з 11 липня 2021 року по 10 жовтня 2021 включно, всім юридичним особам необхідно подати державному реєстратору відповідні документи та оновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про кінцевих бенефіціарних власників.

Для оновлення вказаних даних в Єдиному державному реєстрі, реєстратору необхідно подати документи, визначені в статті 17¹ Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Інформація про кінцевих бенефіціарних власників повинна містити також схематичне зображення структури власності юридичної особи. Зі зразками схематичної структури власності можна ознайомитись на сайті Міністерства фінансів України за посиланням.

Звільнення від сплати адміністративного збору

У випадку, якщо інформація про кінцевих бенефіціарних власників буде подана державному реєстратору протягом трьох місяців з дня набрання чинності наказом, тобто по 10.10.2021 року включно, адміністративний збір в такому випадку справлятись не буде.

Водночас, у випадку одночасного внесення інших змін про юридичну особу до відомостей Єдиного державного реєстру або закінчення тримісячного строку, адміністративний збір буде справлятись в розмірі, що перебачений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Також необхідно зазначити, що оновлення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників можливо як під час проведення окремої реєстраційної дії, так і при вчиненні інших реєстраційних дій, в процесі вчинення яких законодавством передбачено подання документів для зазначення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.