Категорія: Новини

19 березня 2021 року Верховна Рада підтримала законопроект № 4241 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості». Проектом передбачається врегулювання правовідносин, що виникають в процесі стягнення простроченої заборгованості з боржників з метою захисту прав споживачів та обмеження діяльності недобросовісних колекторів, які нехтують правилами поведінки, моральними та етичними нормами.

Законопроектом дозволено колекторам взаємодіяти зі споживачами (боржниками) при врегулюванні простроченої заборгованості шляхом, зокрема:

• телефонних переговорів та відео розмов, особистих зустрічей. Проводити особисті зустрічі з боржником дозволено виключно з 9 по 19 годину при умові надання згоди боржника на таку зустріч в письмовому вигляді або погодження зустрічі під час телефонної розмови. Місце та час зустрічі підлягають попередньому узгодженню;
• надсилання текстових, голосових та інших повідомлень, в тому числі без залучення представника кредитодавця (нового кредитора, колекторської компанії), шляхом використання спеціального програмного забезпечення;
• надсилання боржнику поштових відправлень за місцем реєстрації або місцем фактичного перебування, в тому числі за місцем роботи останнього.

Разом з цим, відповідно до Законопроекту, колекторам забороняється:

• вчиняти дії, що порушують право на особисту гідність особи, право на свободу, власність споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя та/або інших осіб, а також вчиняти дії, що ставлять під загрозу життя, здоров’я, ділову репутацію вказаних осіб, застосовувати погрози, шантаж та вчиняти інші незаконні дії стосовно зазначених осіб;
• вводити в оману щодо розміру простроченої заборгованості, а також наслідків, що настануть у випадку невиконання умов договору споживчого кредитування, в тому числі щодо передачі питання на розгляд суду, можливості адміністративного, кримінального переслідування;
• за власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем, його близькими особами, взаємодія з якими передбачена договором споживчого кредитування та які надали особисту згоду на таку взаємодію та/або з їхніми близькими особами у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові та неробочі дні;
• взаємодіяти із споживачем, його близькими більше двох разів на добу, крім випадків додаткової взаємодії за їхньою власною ініціативою;
• приховувати номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення, поштову адресу або адресу електронної пошти, з якої надсилається повідомлення, про відправника поштового або електронного повідомлення;
• використовувати функцію (сервіс) автоматичного додзвону протягом більше 30 хвилин на добу;
• використовувати на конвертах або повідомленнях зображення, що можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, розміщувати відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо, а також найменування органів державної влади, у тому числі осіб, які здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень;
• в будь-який спосіб повідомляти третіх осіб (крім осіб, взаємодія з якими передбачена договором) про заборгованість;
• вимагати від близьких осіб споживача, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, а також його роботодавця та/або інших осіб прийняти на себе зобов’язання щодо простроченої заборгованості, якщо інше не передбачено договором;
• вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, або погрожувати вчиненням таких дій;
• вимагати погашення заборгованості в інший спосіб, ніж передбачено договором;
• за власною ініціативою будь-яким чином взаємодіяти з боржником або його близькими особами, якщо споживач письмово, шляхом надання всіх належним чином оформлених підтвердних документів, повідомив, що його інтереси при врегулюванні простроченої заборгованості представляє його представник;
• проводити особисті зустрічі без попереднього погодження;
• будь-яким чином взаємодіяти з приводу укладеного споживачем договору про споживчий кредит з особами (крім споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя), які не надали згоду на таку взаємодію.

Національний банк України може встановлючати додаткові вимоги до порядку взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості.

Ще на початку 2000-х років кредити в валюті почали користуватись досить великою популярністю серед населення та представників бізнес спільноти. Банки активно надавали кредити в валюті громадянам, які в результаті не змогли розрахуватись за взятими на себе зобов’язаннями через, зокрема, відсутність постійного доходу в іноземній валюті.

Починаючи з 2008 року після девальвації гривні з п’яти до восьми гривень за долар США, вартість кредитів у валюті значно збільшилась, а позичальники були позбавлені можливості вчасно та в повній мірі здійснювати подальше їх погашення, що, в свою чергу, зумовило тисячі судових спорів та справ про звернення стягнення на майно та виселення фізичних осіб із житлових приміщень.

В 2014 році був прийнятий Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого, як забезпечення кредитів в іноземній валюті» дія якого припиняється 21 квітня 2021 року.

На початку 2021 року Верховною Радою України були прийняті за основу декілька проектів законів, а саме: законопроекти № 4475, 4398, 4399, якими пропонується вирішення проблеми реструктуризації валютних кредитів в Україні. Фахівці PI Law Firm розбирались з тим, чи вирішать запропоновані проекти законів існуючу проблему.

Так, законопроект № 4475 направлений на захист фізичних осіб позичальників, які отримали кредити в іноземній валюті, від недобросовісних дій з боку кредиторів.

Вказаним законопроектом пропонується, зокрема:

• проведення обов’язкової реструктуризації боргів на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію), умови реструктуризації визначити законом (а не договором);
• за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов’язання у гривні (без прив’язки до іноземної валюти) за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день реструктуризації;
• списати неустойку (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення «тіла» кредиту та процентів за користування кредитом;
• процента ставка за кредитом після проведення реструктуризації не може бути змінена в бік збільшення, тільки в бік зменшення.

Законопроект № 4398 передбачає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов’язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до публікації оголошення про відкриті торги, запропонувати позичальнику погасити заборгованість в розмірі, який буде не меншим ніж оціночна вартість активу, шляхом направлення письмового повідомлення на адресу позичальника або шляхом оприлюднення інформації про майно (активи), що продаються, у друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів, на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті ФГВФО.

Законопроектом № 4399 пропонується внести зміни до Податкового кодексу України з метою збалансування системи оподаткування фізичних осіб, які постраждали внаслідок отримання позик під заставу нерухомості в періоди нестабільності валютних коливань.

Спробуємо розібратись із законопроектом № 4475.

Як зазначалось вище, даним проектом пропонується проведення реструктуризації заборгованості не на підставі договору, а виключно на підставі запропонованого законопроекту. Це, в свою чергу, призведе до порушення істотних умов договорів споживчого кредитування, відповідно до яких, реструктуризація проводиться на підставі договору і встановлює умови та порядок повернення позичальником кредитних коштів.

Разом з цим, законопроектом передбачено списання штрафних санкцій за прострочення платежу за договором, а вже сплачені штрафні санкції пропонується зарахувати в рахунок погашення основної заборгованості (тіла кредиту) та відсотків за користування. В цьому разі розмір заборгованості позичальників буде значно зменшений.

Наслідком цих процесів буде те, що банки втратять значну частину власних коштів, а факторинговим компаніям буде просто невигідно купувати право вимоги у банків за собівартістю.

Не менш важливим є також те, що даний законопроект зупинить розвиток державних програм, направлених на забезпечення фізичних осіб та бізнесу доступними кредитами, оскільки замість залучення вільних коштів на фінансування таких програм, банки будуть змушені направляти значну частину цих коштів на покриття збитків, отриманих в зв’язку з прийняттям законопроекту.

Що стосується позичальників – громадян, то, в свою чергу, прийняття зазначеного проекту закону стане для них шансом для повного погашення існуючих боргів та покрашення свого фінансового становища, оскільки зміни до чинного законодавства в цій сфері направлені на захист саме позичальників, які отримали кредити в іноземній валюті та не змогли своєчасно виконати взяті фінансові зобов’язання.

Наразі складно однозначно визначити всю повноту наслідків, які настануть після набрання чинності вказаними законопроектами.

Проте, представники бізнесу вважають, що законопроект № 4475 негативно вплине на подальший розвиток бізнесу в Україні і просять президента ветувати даний проект.

Національний банк України в своїй заяві з приводу цього питання зазначає, зокрема, «Національний банк України вважає, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових збалансованих умовах, які прийнятні й для банків, й для позичальників.

Неринкові умови реструктуризації непрацюючих кредитів та масова доступна іпотека знаходяться на принципово різних “сторінках”….».

На думку команди PI Law Firm зміни, запропоновані Верховною Радою України, підлягають обов’язковому доопрацюванню з метою впровадження механізмів захисту як позичальників так і кредиторів, оскільки неврахування інтересів банків у даному питанні може призвести до ризику погіршення фінансово-економічного становища банківської системи, яка і без того перебуває в незадовільному стані. Лише системний, конструктивний та зважений підхід сприятиме швидкому вирішенню проблеми реструктуризації боргів населення за валютними кредитами.

06 квітня 2021 року набув чинності наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2021 № 1061/5, яким розширено механізм автоматизованого арешту грошових коштів боржників на рахунках у банках. Положеннями Наказу передбачено автоматизацію процесу отримання виконавцями інформації про наявні банківські рахунки боржників фізичних осіб та сум грошових коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Даний процес відбуватиметься із застосуванням автоматизованої системи виконавчого провадження шляхом взаємного обміну інформацією між державними/приватними виконавцями та банківськими установами. Так, автоматизована система виконавчого провадження забезпечує обробку даних стосовно відповідного боржника та здійснює внесення даних про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Автоматичному арешту підлягатимуть банківські рахунки тих громадян, інформація про яких міститься в Єдиному реєстрі боржників. Як правило, це заборгованість за аліментами, штрафи за порушення правил дорожнього руху, а також борги за несплату за послуги комунальних установ.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчих документів, перелік яких наведений в статті 3 Закону України «Про виконавче провадження». Під час виконання цих виконавчих документів про стягнення коштів, додаткове рішення суду для застосування автоматизованого арешту коштів боржника не потрібне.

Для того щоб ввести в дію дану систему, є три місяці. Попередньо заплановано, що вона повинна запрацювати до 06 липня 2021 року.

Таким чином, впровадження в дію нової системи автоматичного арешту рахунків боржників, зумовить оперативність у захисті інтересів стягувачів, оскільки відтепер буде набагато більше шансів, що виконавець матиме змогу швидше знайти грошові кошти на рахунку боржника та накласти арешт на відповідну суму заборгованості.

17 березня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху».

Документ був прийнятий Верховною Радою 16 лютого 2021 року і встановлює нові штрафи за порушення правил безпеки дорожнього руху, а також встановлює кримінальну відповідальність за порушення правил особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.

Законом передбачається також можливість притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного/наркотичного сп’яніння або під впливом лікарських засобів, що знижують реакцію протягом року з моменту вчинення правопорушення. Раніше такий строк складав три місяці.

Так, основними змінами в прийнятому Законі є:

Зміни до КУпАП

Законом № 1231-IX виключається можливість звільнення від адміністративної відповідальності в разі малозначності правопорушення осіб, які вчинили правопорушення правил безпеки дорожнього руху.

Крім того, підвищились штрафи за такі порушення:

– у ст.121:

• за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами (частина 5) – з 51 грн до 510 грн;
• за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в установленому порядку, без номерного знака, із закритим чи забрудненим номерним знаком (частина 6) – зі 170 до 850 грн, за повторне  порушення (частина 7) штраф збільшено з 255 до 1 700 грн.

– у ст. 122:

• за перевищення обмежень швидкості більш ніж на 20 км/год, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки  і т.д. (частина 1) – з 255 до 340 грн;
• за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест і т.д. (частина 2) – з 425 до 510 грн;
• за ненадання переваги в русі транспортним засобам, передбаченої ПДР (частина 3) – з 510 до 680 грн;
• за перевищення швидкості більш ніж на 50 км/год (нова частина 4) – штраф у розмірі 1 700 грн;
• якщо такі порушення спричинили аварійну обстановку – штраф збільшено до 1 445 грн.

– у ст. 122-4:

• за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху з порушенням встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, встановлено штраф 3 400 або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років.

– у ст. 124:

• за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження,  штраф підвищили до 850 грн.

– ст. 126 викладено в новій редакції:

• за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передання керування транспортним засобом такій особі збільшено штраф з 510 до 3 400 грн;
• за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, –  штраф 20 400 грн;
• за повторні порушення, передбачені частинами 2–4, передбачено штраф у розмірі
    40 800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п’яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

– у ст. 127:

• за непокору пішоходами сигналам регулювання, перехід у невстановленому місці, невиконання ПДР виключено попередження і збільшено штрафи до 255 грн;
• за порушення ПДР особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин – збільшено до 340 грн;
• за ті самі порушені, вчинені у стані сп’яніння, – штраф 680 грн;
• якщо порушення спричинили створення аварійної обстановки, штраф збільшено до 
  850 грн.

Статтю 130 викладено в новій редакції.

Зокрема, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами або суднами у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передання керування особі в такому стані чи відмову від проходження огляду на стан сп’яніння. За це в КУпАП вводиться відповідальність для водіїв у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Для інших осіб – штраф складає 17 000 грн.

За повторне вчинення таких порушень для водіїв передбачено:

• штраф у розмірі 34 000 грн;
• позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;
• адміністративний арешт на строк 10 діб із позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Якщо особа вже двічі протягом року зазнавала адміністративного стягнення за ці порушення, передбачено:

• штраф 51 000 грн;
• позбавлення права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника;
• адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб із позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала ТЗ, після ДТП за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі, або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення медогляду:

• штраф 34 000 грн.;
• або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб із позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.