Прийняття закону про реструктуризацію валютних кредитів фізичних осіб. Чи вирішить це проблему валютних боржників?

Прийняття закону

Ще на початку 2000-х років кредити в валюті почали користуватись досить великою популярністю серед населення та представників бізнес спільноти. Банки активно надавали кредити в валюті громадянам, які в результаті не змогли розрахуватись за взятими на себе зобов’язаннями через, зокрема, відсутність постійного доходу в іноземній валюті.

Починаючи з 2008 року після девальвації гривні з п’яти до восьми гривень за долар США, вартість кредитів у валюті значно збільшилась, а позичальники були позбавлені можливості вчасно та в повній мірі здійснювати подальше їх погашення, що, в свою чергу, зумовило тисячі судових спорів та справ про звернення стягнення на майно та виселення фізичних осіб із житлових приміщень.

В 2014 році був прийнятий Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого, як забезпечення кредитів в іноземній валюті» дія якого припиняється 21 квітня 2021 року.

На початку 2021 року Верховною Радою України були прийняті за основу декілька проектів законів, а саме: законопроекти № 4475, 4398, 4399, якими пропонується вирішення проблеми реструктуризації валютних кредитів в Україні. Фахівці PI Law Firm розбирались з тим, чи вирішать запропоновані проекти законів існуючу проблему.

Так, законопроект № 4475 направлений на захист фізичних осіб позичальників, які отримали кредити в іноземній валюті, від недобросовісних дій з боку кредиторів.

Вказаним законопроектом пропонується, зокрема:

  • проведення обов’язкової реструктуризації боргів на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію), умови реструктуризації визначити законом (а не договором);
  • за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов’язання у гривні (без прив’язки до іноземної валюти) за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день реструктуризації;
  • списати неустойку (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення «тіла» кредиту та процентів за користування кредитом;
  • процента ставка за кредитом після проведення реструктуризації не може бути змінена в бік збільшення, тільки в бік зменшення.

Законопроект № 4398 передбачає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов’язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до публікації оголошення про відкриті торги, запропонувати позичальнику погасити заборгованість в розмірі, який буде не меншим ніж оціночна вартість активу, шляхом направлення письмового повідомлення на адресу позичальника або шляхом оприлюднення інформації про майно (активи), що продаються, у друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів, на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті ФГВФО.

Законопроектом № 4399 пропонується внести зміни до Податкового кодексу України з метою збалансування системи оподаткування фізичних осіб, які постраждали внаслідок отримання позик під заставу нерухомості в періоди нестабільності валютних коливань.

Спробуємо розібратись із законопроектом № 4475.

Як зазначалось вище, даним проектом пропонується проведення реструктуризації заборгованості не на підставі договору, а виключно на підставі запропонованого законопроекту. Це, в свою чергу, призведе до порушення істотних умов договорів споживчого кредитування, відповідно до яких, реструктуризація проводиться на підставі договору і встановлює умови та порядок повернення позичальником кредитних коштів.

Разом з цим, законопроектом передбачено списання штрафних санкцій за прострочення платежу за договором, а вже сплачені штрафні санкції пропонується зарахувати в рахунок погашення основної заборгованості (тіла кредиту) та відсотків за користування. В цьому разі розмір заборгованості позичальників буде значно зменшений.

Наслідком цих процесів буде те, що банки втратять значну частину власних коштів, а факторинговим компаніям буде просто невигідно купувати право вимоги у банків за собівартістю.

Не менш важливим є також те, що даний законопроект зупинить розвиток державних програм, направлених на забезпечення фізичних осіб та бізнесу доступними кредитами, оскільки замість залучення вільних коштів на фінансування таких програм, банки будуть змушені направляти значну частину цих коштів на покриття збитків, отриманих в зв’язку з прийняттям законопроекту.

Що стосується позичальників – громадян, то, в свою чергу, прийняття зазначеного проекту закону стане для них шансом для повного погашення існуючих боргів та покрашення свого фінансового становища, оскільки зміни до чинного законодавства в цій сфері направлені на захист саме позичальників, які отримали кредити в іноземній валюті та не змогли своєчасно виконати взяті фінансові зобов’язання.

Наразі складно однозначно визначити всю повноту наслідків, які настануть після набрання чинності вказаними законопроектами.

Проте, представники бізнесу вважають, що законопроект № 4475 негативно вплине на подальший розвиток бізнесу в Україні і просять президента ветувати даний проект.

Національний банк України в своїй заяві з приводу цього питання зазначає, зокрема, «Національний банк України вважає, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових збалансованих умовах, які прийнятні й для банків, й для позичальників.

Неринкові умови реструктуризації непрацюючих кредитів та масова доступна іпотека знаходяться на принципово різних “сторінках”….».

На думку команди PI Law Firm зміни, запропоновані Верховною Радою України, підлягають обов’язковому доопрацюванню з метою впровадження механізмів захисту як позичальників так і кредиторів, оскільки неврахування інтересів банків у даному питанні може призвести до ризику погіршення фінансово-економічного становища банківської системи, яка і без того перебуває в незадовільному стані. Лише системний, конструктивний та зважений підхід сприятиме швидкому вирішенню проблеми реструктуризації боргів населення за валютними кредитами.